Зміст

 І. Вступ

 II. Основна частина (з досвіду роботи)

 III. Практичні завдання

1.Творчі завдання з математики у 1 класі.

а) завдання геометричного змісту;

б) задачі на кмітливість.

2.  Творчі завдання з математики у 2 класі.

а) нумерація чисел, арифметичні дії;

б) завдання геометричного змісту;

в) задачі з логічним навантаженням.

3. Математичні цікавинки на уроках по хвилинці.

а) «Весела лічба»;

б) магічні квадрати;

в) математичні цікавинки, фокуси, лабіринти;                                                                                 

                          ІV.Висновки

                          V. Список використаної літератури

 

 

             

ПЕРЕДМОВА

Особливістю живого розуму є те,  що йому потрібно небагато побачити й почути для того, щоб потім довго роздумувати й багато зрозуміти.

Дж. Бруно

Одним із найважливіших завдань навчання і виховання є розвиток творчої особистості молодшого школяра. Щоб сформувати творчу особистість, навчити учнів нестандартно мислити, творчо думати, розвивати творчі здібності кожного учня потрібно, щоб учні активно, зацікавлено і творчо працювали на уроці.

Сучасна школа має дати кожній дитині основу для творчого розвитку й підготувати її до самостійного життя.

Уроки математики – прекрасний засіб розвитку творчих здібностей, логічного мислення та загально навчальних умінь і навичок. Тому необхідно підбирати логічні вправи, які дають змогу на доступному для дітей матеріалі з опорою на життєвий досвід будувати правильні судження і пропонувати дітям такі логічні вправи, які вимагають не обчислень, а лише здатності правильно розмірковувати і здійснювати нескладні докази.

Математичні цікавинки сприяють виникненню у дітей інтересу до процесу розумової діяльності. Їх можна використовувати і на уроках, і на групових заняттях після уроків. Тобто проводити таку роботу може не лише вчитель на уроці, а й вихователь групи продовженого дня, тим самим допомагаючи своїм вихованцям розширити кругозір у царині математики, виявити свої здібності й нахили, посилюючи інтерес учнів до математики, розвиваючи їхні математичні здібності.

Дані завдання допомагають індивідуально працювати з учнями на уроці, розвивають творчість і активність, мислення і мовлення, їхню увагу, спостережливість, наполегливість і працьовитість. Діти вчаться порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки.

І. Вступ

Вивчення математики в початкових класах здійснюється через систему задач і практичних робіт. Оволодіти математикою - означає навчитися розв'язувати задачі, причому не лише стандартні, а й такі, що вимагають певної незалежності мислення, творчих пошуків, оригінальності, винахідливості. Вчителеві у сучасній початковій школі треба дбати про те, щоб на уроці учень був думаючим, активним добувачем знань, допитливим шукачем істини, мандрівником у світі пізнання. Такими уроками стали уроки розвивального навчання. Провідним завданням вчителя на розвивальному уроці є: формування в учнів пізнавального інтересу, бажання вчитися, свідомого ставлення до процесу навчання в цілому, формування в учнів навчально-пізнавальної активності.

А цьому сприяють творче використання вчителем на уроках навчальних завдань. Навчальні математичні завдання поділяють на стандартні і нестандартні (творчі) завдання.

Завдання вважають стандартним, якщо його розв'язання вимагає від учнів застосувати той або інший відомий їм алгоритм чи скористатися тим висновком за аналогією, який у практиці навчання "називається розв'язанням за зразком. На відміну від стандартних творчим або пошуковим називають завдання, приступаючи до виконання якого учні не знають заздалегідь ні способу його розв'язування, ні того на якому навчальному матеріалі грунтується розв'язання. Щоб виконати таке завдання, треба всебічно врахувати взаємозв'язки між даним і шуканим, правильно оцінити окремі компоненти завдання, поданого в нестандартній формі, зрозуміти властивості величин та залежності між ними, які безпосередньо не зазначені в умові, але випливають з певних закономірностей.

Отже, можна визначити такі групи творчих завдань:

1. Завдання, пов'язані з важливими поняттями і методами математики (вправи на використання елементів теорії множин та поняття відношення, логічні задачі, цікаві вправи, пов'язані з ідеями інформатики).

2. Завдання з елементами дослідження. Це, зокрема, вправи із словами:   порівняйте,   виділіть   головне,   покажіть,   обгрунтуйте, доведіть, узагальніть.

3. Завдання, виконуючи які учні "відкривають" для себе нові зв'язки,    залежності,    закономірності    і    переконуються    в    їх справедливості (вправи на класифікацію та групування предметів).

4. Практичні завдання і вправи (вправи на використання різних тверджень;   графічні   вправи  -  діаграми,  таблиці,   шкали,   схеми, графіки; вправи геометричного змісту; вправи на маніпулювання з предметами).

5. Самостійно складені учнями завдання спочатку за аналогією, пізніше за даною умовою.

6.Завдання на кмітливість (завдання з логічним завантаженням, математичні ребуси, кросворди).

7. Цікаві вправи та ігри (вправи, які вражають швидкістю і легкістю    обчислень,     оригінальними    і    часом    несподіваними результатами; логічні ігри, задачі-вірші, задачі-казки, задачі-загадки, задачі-жарти, математичні веселинки).

Для учнів 1-2 кл. нестандартними (творчими) завданнями є різноманітні ігрові вправи, лічилки, задачі-вірші, тематичні загадки, завдання в малюнках, практичні завдання з лічильними паличками, цікаві квадрати і логічні задачі, математичні веселинки.

При розв'язуванні творчих завдань:

- особливу увагу слід приділити розкриттю сюжету нестандартної вправи, добиватися, щоб діти усвідомили кінцеву мету завдання;

- не обов'язково, щоб учень розв'язав додаткову задачу самостійно, важливо створювати такі ситуації, щоб він подумав над задачею, спробував її розв'язати;

- при розв'язуванні творчих завдань має всебічно реалізуватися принцип диференційованого підходу;

- під час самостійного розв’язування творчих завдань не варто
обмежувати дітей у виборі способів їх розв'язування;

- не   слід   підказувати   хід   розв'язування,   значно   важливіше правильно спрямувати хід розв'язування, головне - не кінцевий результат, а сам процес розв'язування;

- потрібно  практикувати  повторне  розв'язування  нестандартних задач.

Завдання творчого характеру допомагають індивідуально працювати з учнями на уроці, розвивають в учнів творчість і активність. А щоб учні були на уроці зацікавленими у вивченні нового матеріалу, потрібно вчителеві створювати ігрові ситуації, проводити ігри на кожному уроці математики в 1-2 класах.

Саме гра допомагає учням цього віку швидко засвоїти не тільки навчальний матеріал, але і навчитися бути уважним, активним, логічно думати, мислити, доказувати, винаходити, фантазувати і запам'ятовувати.

У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам'ять. Задовольняючи свою природну невсипущу потребу в діяльності, в процесі гри дитина "добудовує" в уяві все, що недоступно їй у навколишній дійсності, в захопленні не помічає, що вчиться - пізнає нове, запам'ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює набутий раніше досвід, порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію.

Цілком природно, що саме в грі слід шукати приховані можливості для успішного засвоєння учнями математичних понять, ідей, формування необхідних умінь і навичок. Творчі ігрові завдання дають змогу індивідуалізувати роботу на уроці, давати завдання, посильні кожному учневі, максимально розвиваючи їхні здібності. Гра виховує почуття відповідальності. Граючись, діти вчитимуться лічити, розв'язувати задачі, конструювати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати, робити самостійні висновки, обґрунтовувати їх.

Ігрові ситуації, ігри на уроках математики можна використовувати для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих уявлень і понять, для повнішого і глибшого їх осмисленого засвоєння, формування обчислювальних, графічних умінь та навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору.

Систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання. Добираючи ігри, продумуючи ігрову ситуацію, необхідно обов'язково поєднувати два елементи - пізнавальний та ігровий. Створюючи ігрову ситуацію відповідно до змісту програми, вчитель повинен чітко спланувати діяльність учнів, спрямувати її на досягнення поставленої мети. Коли визначено певне завдання, учитель надає йому ігрового задуму, накреслює ігрові дії. Власне ігровий задум, який спонукає учнів до гри, і є основою ігрової ситуації. Через ігровий задум виникає інтерес до гри. А коли з'являється особиста зацікавленість, виникає й активність, і творчі думки, і дії, і переживання за себе, команду чи весь колектив - усе, без чого неможлива ігрова діяльність.

Проводити ігри, створювати ігрові ситуації важливо на кожному уроці. Це особливо стосується 1 класу - перехідного періоду, коли учні ще не звикли до тривалої напруженої діяльності. Вони швидко стомлюються, притуплюється їхня увага, набридає  одноманітність. Тому гра ввійшла в практику моєї роботи, як один з найефективніших методів організації навчальної діяльності. Ігри важливо проводити систематично й цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок,засвоєння правил гри, розвитку пам'яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості.

        ІІ.  З досвіду роботи

Одним із найважливіших завдань навчання і виховання є розвиток творчої особистості молодшого школяра. Щоб сформувати творчу особистість, навчити учнів нестандартно мислити, творчо думати, розвивати творчі здібності кожного учня, потрібно, щоб учні активно, зацікавлено і творчо працювали на уроці.

На мою думку, уроки математики - прекрасний засіб розвитку творчих здібностей, логічного мислення та загально-навчальних умінь і навичок. Тому стараюся створити на уроці умови для творчої роботи учнів. Стимулюючи їхню допитливість, пропоную розв'язувати нестандартні (творчі) завдання. Саме цікаві творчі завдання і допомагають розвивати творчі здібності учнів, їх логічне мислення і кмітливість. Творчі завдання я систематизувала по розділах:

1. Нумерація чисел, арифметичні дії над числами.

2. Завдання геометричного змісту.

3. Задачі на кмітливість.

При розв'язуванні творчих завдань особливу увагу приділяю розкриттю сюжету нестандартної вправи, добиваюся, щоб діти усвідомили кінцеву мету завдання.

Такі творчі завдання даю учням під час усного рахунку і на етапі закріплення і повторення вивченого. Вони допомагають мені  індивідуально працювати з учнями на уроці, розвивають в учнів мислення і мовлення, творчість і активність, їхню увагу, спостережливість, самостійність, наполегливість і працьовитість. Діти вчаться порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки.

Підвищують інтерес до навчання та активності школярів математичні цікавинки. Це вірші-загадки, математичні кросворди і ребуси, магічні квадрати, лабіринти, математичні лічилки і скоромовки, прислів'я, віршовані задачі, задачі-жарти, математичні веселинки. Ці несподівані цікавинки на уроках, проведення різноманітних ігор розвивального і творчого характеру сприяють розвитку розумової діяльності школярів.

А щоб у дітей не згасав вогник допитливості, щоб програмовий навчальний матеріал був більш доступнішим для сприймання та засвоєння його учнями, стараюся подати цей матеріал у цікавій ігровій формі.

Саме гра допомагає учням цього віку швидко засвоїти не тільки навчальний матеріал, але і навчитися бути уважним, логічно думати, мислити, фантазувати і запам'ятовувати.

У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно.

Творчі ігрові завдання допомагають індивідуалізувати роботу на уроці, давати завдання, посильні кожному учневі, максимально розвиваючи їхні творчі здібності. Гра виховує почуття відповідальності. Граючись, діти вчаться рахувати, розв'язувати задачі.

На власному досвіді переконалася, що гра корисна тоді, коли вона переплітається із серйозною наполегливою працею, тобто вона повинна не відволікати увагу учнів від навчання, а спонукати до інтенсивної розумової праці. Така гра робить працю привабливішою і цікавішою.

Добираючи ігри, продумую ігрову ситуацію. Це особливо стосується учнів першого класу, коли вони ще не звикли до тривалої, напруженої діяльності. Тому гра ввійшла в практику моєї роботи, як один із найефективніших методів організації навчальної діяльності. Ігри проводжу систематично й цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам'яті, кмітливості, самостійності, наполегливості.

На уроці доцільна та гра, яка залучає до пошуку, винахідливості, збуджує бажання допомогти, виручити з біди. Діти дуже люблять дидактичну гру - виправляти помилки, яких навмисне припускається Незнайко. Такі    ігрові    ситуації    сприяють    активізації    пізнавальної діяльності учнів, розвивають їхню увагу.

Творча активність школярів на уроці не виникає сама по собі, її треба стимулювати, створюючи відповідну атмосферу.

Будь-які завдання, запитання діти сприймають краще, коли їх ставлять улюблені персонажі казок і мультфільмів - Барвінок, Мальвіна, Буратіно, Незнайко, Червона Шапочка, Мудра Сова, Веселий Олівець. Дітям подобається також вступати в "розмову" з різними звірятами: радитися, виконувати прохання чи доручення. Учні із задоволенням уявляють себе космонавтами, моряками, пілотами під час гри, залюбки беруть участь у змаганнях.

На уроках математики я намагаюся широко застосовувати такі форми роботи з учнями, які сприяють не лише засвоєнню навчального матеріалу, але і створюють умови для активного спілкування учнів.

По-перше, це робота в парах, коли учні, спілкуючись між собою, перевіряють один в одного виконання певних завдань.

Далі - відкритий діалог (варіант роботи в парі), коли два учні вголос проводять аналіз творчого завдання, ставлячи один одному запитання в певній послідовності. При цьому тренуються навички деяких розумових дій, бо треба проаналізувати дані умови творчого завдання, розв'язати його, зробити висновок. Учні вчаться виділяти головне, грамотно формулювати та висловлювати свої думки. Саме ці види діяльності сприяють співпраці.

У своїй роботі практикую проведення нестандартних уроків.

Це -

урок-казка,

урок-змагання,

урок-подорож,

урок-мандрівка,

урок-вікторина,

математичний КВК,

брейн-ринг,

математична естафета,

математична ярмарка,

урок-гра " Що? Де? Коли? ",

Під час проведення таких уроків ставлю за мету активізувати розумову діяльність учнів, розвинути особистісні якості учнів, їхню  увагу, пам'ять, логіку мислення, швидкість реакції, кмітливість.

Ознайомлюючи учнів з геометричними фігурами, стараюсь зацікавити дітей поєднуючи казку з матеріалом, який вивчається. На уроках використовую  казки:   "Як  утворилася лінія ? "," Відрізок ". Зміст казки "Відрізок" ілюструю за допомогою найпростішого креслення на дошці. Дуже важливо навчити дітей не тільки креслити відрізки, а й креслити фігури. Тому завдання намагаюсь подавати у цікавій формі. Діти допомагають казковим героям назвати всі геометричні фігури, з яких складено малюнки. Використовую творчі завдання геометричного змісту із методичного посібника «Творчі завдання з математики в 1—2 класах».

Використовуючи на  уроках математики різноманітні творчі завдання, ігрові ситуації, нестандартні уроки, можна сконцентрувати увагу навіть самих неуважних школярів. Спочатку такі діти проявляють   інтерес тільки до гри, а потім і до того навчального матеріалу, без якого гра неможлива.

 

Щоб завантажити матеріал, натисніть на посилання: https://yadi.sk/i/bRd7_kyRy3whb

Розмір: 365 КБ