Методичні рекомендації. Створення ситуації успіху у молодших школярів.
Автор: Сушильнікова Оксана Григорівна, учитель початкових класів Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Дніпропетровської області
Від нас, від нашого вміння, від нашої майстерності, від нашого мистецтва та мудрості залежить життя, здоров'я, розум, характер, воля, інтелектуальне обличчя, місце та роль у житті, щастя підростаючого покоління.
В. О. Сухомлинський
Перед сучасною школою постає завдання виховати особистість, здатну до життєвої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості.
Усім відома істина – діти початкових класів люблять вчитися. Але часто забувають: діти люблять учитися добре! І тому головне завдання вчителя створити умови, що забезпечать дитині успіх у навчанні, відчуття радості від того, що «я знаю», «я вмію», «я зможу». Учителеві потрібно огранізувати навчальну діяльність таким чином, щоб кожен відчув силу успіху, що надихає. Адже саме невдачі у навчанні призводять до того, що учень починає втрачати віру в себе, в свої можливості. І педагог повинен вчасно підтримати учня, похвалити навіть за не значимий крок до пізнання. Ще Ян Амос Коменський закликав зробити працю школяра джерелом розумового задоволення і душевної радості. І не було відтоді жодного педагога, який прогресивно мислить і психолога, який не вважав би за необхідне, щоб дитина відчула: навчання – це радість, а не тільки обов'язок, навчанням можна займатись із захопленням, а не просто через потребу.
Створити ситуацію успіху для кожного школяра можливо через формування ключових компетентностей. І саме нам, учителям, не слід забувати слова В. О. Сухомлинського: «Є успіх, є бажання вчитися. Особливо важливо це на першому етапі навчання – в початковій школі, де дитина не вміє долати труднощі, де невдача приносить справжнє горе».К. Д. Ушинськийстверджував, щодитина, яка не відчуларадостівідподоланнятруднощів, не відчула смаку перемоги, втрачаєінтерес до навчання. Якщо у дитинизникаєвіра у власнісили, якщоїй не дали відчутирадостівідсвогоуспіху, ніякіпедагогічніприйоми та хитрощі не повернуть зновуінтересу до пізнання.
Що ж такеуспіх і для чоговінпотрібен на уроці?
Успіх–поняття багатогранне. За визначенням психологів, це емоції від радості, задоволення, пов'язаних з подоланням складної задачі. Тут дещо є схожість з почуттям ейфорії.
З точки зору педагогіки, успіх–це моделювання певної ситуації, коли дається можливість досягти значних результатів як для окремого учня, так і для усього колективу.
Переживання емоцій, пов'язаних з успіхом, дає можливість:
- підвищити мотивацію навчання, розвинути пізнавальний інтерес;
- стимулювати працездатність;
- коригувати негативні особистісні особливості: тривожність, невпевненість, низьку самооцінку;
- розвинути позитивні особистісні якості: ініціативність, активність, креативність;
- підтримувати у колективі благосприятливий емоційний настрій.
Таким чином, одна з основних задач учителя–створення ситуації успіху.
Ситуація успіху – це суб’єктивний психічний стан задоволення наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи, творця явища. Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визначає цей результат як успіх. Навіть інколи переживаючи ситуацію успіху, дитина може зазнати незгладимих емоційних вражень, різко змінити в позитивний бік стиль свого життя.
Мета діяльності вчителя - створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість їй відчути радість усвідомлення своїх здібностей , віри у власні сили.
Технологія “Створення ситуації успіху” виробляє найціннішу людську якість – стійкість у боротьбі з труднощами. Ця технологія розв’язує багато проблем щодо агресивності дитини, неслухняності як постійної риси характеру, ізольованості в групі, лінощів.
Завдання педагога – дати можливість дитині відчути радість від здолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається .
Створення ситуації успіху має певний алгоритм
1. Перша обов’язкова умова— атмосфера доброзичливості в класі впродовж усього уроку. (Складові доброзичливості: усмішка, добрий погляд, увага одне до одного, інтерес до кожного, привітність, м’які жести.)
2. Зняття страху. Допомагає перебороти невпевненість у власних силах. (Люди вчаться на своїх помилках і знаходять інші шляхи вирішення проблем).
3.Авансування успішного результату. Допомагає вчителю висловити тверду переконаністьу тому, що його учень обов’язково впорається з поставленим завданням. Це, в свою чергу, переконує дитину у своїх силах і можливостях.(У тебе обов’язково вийде; я навіть не сумніваюсь у позитивному результаті.
3. Прихований інструктаж дитини про способи і форми здійснення діяльності. Допомагає дитині уникнути поразки. Досягається шляхом побажання. (Можливо краще почати з…; виконуючи роботу не забудьте про…)
4. Внесення мотиву. Показує дитині заради чого, кого здійснюється ця діяльність, кому буде добре після виконання. (Без твоєї допомоги твоїм друзям не впоратись…)
5. Персональна винятковість. Визначає важливість зусиль дитини в діяльності, що здійснюється. (Тільки ти міг би…; тільки тобі й можу доручити…)
6. Мобілізація активності або педагогічне виконання.Спонукає до виконання конкретних дій. (Ми дуже хочемо розпочати роботу…)
7. Високаоцінка деталі. Допомагає емоційно пережити не результат в цілому, а якоїсь окремої деталі. (Найбільше мені сподобалось у твоїй роботі…; найбільше тобі вдалося…)
Ситуація успіху має штучно створений характер, бовчитель на деякийчас посилює акцент на позитивнихдосягненняхучнів і не зважає на їхнедоліки.
Створення ситуації успіху породжує радість. І якщо дитина усміхнена протягом дня, це є свідченням того, що вона відчуває свою значимість як особистість, як потребу в ній всього колективу і все це спрацьовує на позитивний результат у досягненні поставленої мети. Адже, якщо до радості учня додати радість батьків, утвориться сімейна радість. А вона є підґрунтям для творчої співпраці вчителя з учнем, з батьками. Ця радість, створена ситуацією успіху, є запорукою успіху дитини, досягнення високих результатів, суспільне визнання особистості, яке направлене на подальше життя дитини.
Підводячи підсумок можна зазначити, що надія на успіх живе в кожній людині. Але, на жаль, не кожна надія справджується, тому що успіх гарантований лише для тих, хто прикладає для його здійснення власні зусилля.
БАНК СИТУАЦІЙ УСПІХУ
1. Хвилинки психологічного розвантаження або емоційної зарядки (жарти, загадки, скоромовки).
2. Питання, які задають самі діти або питання вчителю.
3. Прийом-підказка (План-відповідь, малюнок-підказка, таблиці, опорні сигнали тощо).
4. Частково-пошукові та евристичні ситуації (проблемні завдання).
5. Рольові ситуації («спостерігач», «мудрець», «хранитель знань»).
6. Ігри-системи на уроках.
7. Яку оцінку хочеш отримати в кінці семестру?
8. Конкурс ерудитів (на предметних тижнях).
9. Підсумкові міжпредметні конференції.
10. Пропозиція всього переліку робіт.
11. Проведи урок (обмін ролями з вчителем).
12. Поясни свої дії (рефлексія).
13. Служба допомоги.
14. Емоційне «погладжування».
15. Репетиція до самостійної роботи (анонсування).
16. Заповніть пропуск інформації.
17. Знайди помилку.
18. Емоційний сплеск.
19. Очікування радості.
20. Підбір завдань наростаючої складності.
21. Диференційована допомога учням у виконанні завдань однієї і тієї ж складності.
22. Виділення персональної винятковості (персональні завдання).
23. Публічний виступ.
24. «Даю шанс» (виправити оцінку або поставити завищену).
|